Вікторія Андрш – гордість Миколаївського морського порту!

Щорічно 18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято. Для Миколаївського морського порту цей день – ще один чудовий привід висловити щиру повагу до професіоналізму музейних працівників, чия робота лежить на стику минулого і сьогодення, тим самим визначаючи майбутнє.

Миколаївський морський порт окрім своєї потужності та рекордних показників славиться і своїм музеєм бойової слави моряків-десантників загону Костянтина Федоровича Ольшанського. Музей вже багато років знаходиться під наглядом тендітної жінки та старанної працівниці Андрш Вікторії Анатоліївни.

Вікторія Анатолівна народилась 19 квітня 1968 року в місті Миколаїв. Батьки її родом з Чехії: мати все життя пропрацювала в Миколаєві, займаючи різні посади в державних підприємствах, а батько працював у порту, саме завдяки йому Вікторія і почала тут свою кар'єру. У Миколаївському морському порту працює ціла сімейна династія Вікторії, це і її брати, і дядечки та інші родичі.

У 1987 році Вікторія закінчила технікум радянської торгівлі, але вона не бачила себе в цій професії і одразу ж заявила батькам про намір обрати інший рід діяльності.

Батько Вікторії влаштував її в порт оператором на машинно-рахункову станцію. З самого початку дівчині дуже сподобалася робота, вона була новою, цікавою, пізнавальною. Одним «але» залишалася освіта дівчини, адже без профільного навчання про просування по кар'єрних сходах можна було забути. Так, в 1989 році дівчина вступила в Одеський інститут інженерно-морського флоту на економічний факультет заочного відділення. Провчившись в Одесі 3 роки, за сімейними обставинами Вікторія повернулась до Миколаєва, щоб тут закінчити навчання та працювати в порту.

Дівчина швидко проявила себе на підприємстві і вже через деякий час її зі станції перевели на посаду нормувальника 2-го погрузрайона.

У 2006 році на Вікторію чекав сюрприз, вона народила сина, тому деякий час вона перебувала в декреті. Через 3 роки жінка вирішила повернутися на роботу, але так, як за час її відсутності її посаду скоротили, її перевели в групу доходів. Вікторія була дуже задоволена роботою, їй пощастило мати хороший та дружній колектив.

У 2012 році за збігом обставин Вікторія зайняла посаду доглядача-екскурсовода в музеї бойової слави моряків-десантників загону К.Ф.Ольшанського при Миколаївському морському порту.

Робота для Вікторії була абсолютно новою, але цікавою. Жінка відразу ж вивчила всі аспекти, так як вона мала великий досвід роботи з архівами, вона легко змогла опанувати нові знання. Вікторія ознайомилася з історичним минулим порту і повністю віддалася роботі, яка включала в себе не тільки знання історії та традицій, але і вміння спілкуватися з людьми і знаходити з ними спільну мову. ЇЇ не раз відзначали, як обдаровану працівницю, організатора з креативним мисленням та людину, яка завжди готова прийти на допомогу.

Вікторія стала екскурсоводом в музей бойової слави. Нудьгувати жінці тут не доводиться, адже на екскурсії постійно приходять студенти, школярі, а також люди, котрі хочуть знати історичне минуле порту і міста. Частими гостями в музеї бувають ветерани та учасники бойових дій з кожним з яких Вікторія особисто знайома. Протягом року вона постійно навідується в гості до літніх людей, до портовиків, ветеранів, завжди рада прийти їм на допомогу і приділити увагу.

«За всі роки роботи в порту я жодного разу не думала про те, щоб змінити роботу, адже порт настільки став мені рідним, що важко уявити життя без нього. Я з упевненістю можу сказати, що Миколаївський морський порт – мій другий дім», - каже Вікторія.

Вікторія дуже успішна і талановита жінка, яка виховує двох синів: старший навчається в Одеській морехідній академії, а молодший син – школяр.

Керівництво адміністрації Миколаївського морського порту від усієї душі вітає Вікторію Анатолівну з професійним святом та бажає їй міцного здоров’я, терпіння, творчої наснаги та кар’єрних злетів!